Назад до коренів — Senpai Fedor Smirnov про дисципліну, невдачі та своє повернення до кіокушин карате
У кіокушин карате йдеться не лише про удари ногами, удари руками та витривалість. Ідеться про внутрішній шлях — боротьбу із власною слабкістю, сумнівами та застоєм.Пов’язані посилання: Джерело 1
Один із тих, хто знає цей шлях із дитинства і сьогодні робить новий старт у Shinzen Dojo Berlin, — Senpai Fedor Smirnov (1. Dan). Ми поговорили з ним про його початки в Росії, знакові моменти, перерви — і його новий старт.
1. Senpai Fedor, розкажи нам, будь ласка: коли і де ти почав займатися кіокушин карате?
Я познайомився з кіокушин карате у вересні 2001 року — в Росії, у місті Тюмень.
2. Скільки тобі було років тоді, коли в тебе було перше тренування з кіокушин?
Тоді я ще був дитиною, 9 років.
3. Ти почав займатися кіокушин у Росії — як би ти описав Kyokushin Karate там? Що було особливим?
Коли я згадую початок, я б описав Kyokushin Karate в Росії двома словами: сувора дисципліна.
У дитинстві я мав уявлення з фільмів із Van Damme чи Bruce Lee — я думав, що карате це велика пригода. Але Kyokushin був іншим: важкі тренування, суворі правила й велике самоподолання.
Я особливо пам’ятаю незліченні технічні вправи та інтенсивні фізичні заняття. До ката теж ставилися дуже серйозно — тренер переходив від учня до учня, перевіряючи кожну стійку. Якщо хтось стояв недостатньо низько — уся група віджималася. Це було майже як в армії!
4. Чи є момент або досвід у кіокушин, який тобі особливо запам’ятався?
Так, абсолютно. Це було у 2008 році. До того я зробив багаторічну перерву — тоді я думав, що з мене досить карате і хотів краще грати у футбол.
Але після двох років футболу мені стало ясно: там ти завжди також залежиш від інших. А я хотів досягати своїх цілей самостійно — і тому повернувся до карате.
Я повернувся в додзьо в лютому/березні, а вже у квітні відбувався Ural Regional Championships — у двох дисциплінах: Kobudo (куміте з Nunchaku) і ката. В обох дисциплінах я посів перше місце.
Це був перший раз, коли я щось виграв на турнірі з Kyokushin. Сьогодні я знаю: до того я не розумів, навіщо взагалі тренуюся, — а без внутрішньої мети не буває справжнього успіху.
5. Що мотивувало тебе знову активно повернутися до кіокушин карате саме зараз?
Поки я жив у Росії, я тренувався регулярно. Але у 2022 році я переїхав до Німеччини й спершу потребував часу, щоб облаштуватися.
У Потсдамі я, на жаль, не зміг знайти додзьо кіокушин — тож почав шукати в Берліні. Так я натрапив на Shinzen Dojo Berlin — і одразу зрозумів: це правильне місце.
Що мене мотивує?
Як для чоловіка, для мене важливо залишатися у формі — і бути здатним захищати свою сім’ю та друзів. На жаль, світ не завжди мирний, і кіокушин допомагає мені залишатися сильним внутрішньо й фізично.
6. Багато каратистів переживають періоди паузи або сумнівів — що ти можеш їм дати, щоб вони не здалися?
Перерви — це частина шляху, і це цілком нормально. Іноді ти втрачаєш мотивацію. Тоді важливо запитати себе: чому?
Якщо тобі потрібна пауза, візьми її свідомо. Я переконаний: перед найвищим стрибком ти маєш досягти найнижчої точки, щоб мати змогу відштовхнутися.
7. Чи маєш ти кілька останніх слів або послання для всіх членів і читачів блогу Shinzen Dojo Berlin?
Найважливіше: залишайся чесним із собою та зростай через свої виклики. Той, хто хоче прогресувати в Kyokushin, спершу має проаналізувати самого себе — визнати свої слабкі сторони й працювати над ними. Лише так можна «відшліфувати» себе. І завжди пам’ятай: одне завершене тренування — це крок уперед, одне пропущене тренування — це два кроки назад. Тренуйся з віддачею, і ти досягнеш усього, що собі заплануєш. - Senpai Fedor
Шлях Senpai Fedor показує нам: Kyokushin Karate не закінчується після дитинства, перерви чи переїзду. Дух, якого колись навчав Sosai Oyama, живе в кожному з нас далі — якщо ми маємо мужність почати заново.
З поверненням на шлях, Senpai Fedor!
Osu!
